сбить с дороги

• СБИВАТЬ/СБИТЬ С ПУТИ (С ПУТИ ИСТИННОГО, С ПУТИ ИСТИНЫ, С ДОРОГИ) кого disapprov

[VP; subj: human]

=====

⇒ to induce s.o. to change his behavior for the worse, incite s.o. to do wrong:

- X сбивает Y-а с пути≈ X leads Y astray;

- X tempts V to abandon the straight and narrow.

     ♦ Мало того что он сам законченный алкоголик - он и других с пути сбивает. Not only is he himself an inveterate drinker, but he leads others astray as well.

gener. descaminar, errar el camino

gener. teelt kõrvale eksitama

gener. perdre, égarer

сбить гонор

сбить рога

сбить с дороги

сбить с ног

сбить с панталыку

сбить с пахвей

сбить с пути

сбить с пути истинного

сбить с пути истины

сбить с толку

сбить спесь

сбить форс

собью, собьшь, προστκ. сбей, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. сбитый, βρ: -сбит, -а, -о.

1. καταρρίπτω χτυπώντας•

|| αποσπώ• σπάζω•

|| απωθώ, εκδιώκω, βγάζω•

2. φθείρω, χαλνώ με το χτύπημα, το βάδισμα•

|| γρατσουνιζω, εκδέρω.

3. κινώ, κουνώ, μετακινώ με χτύπημα ή σπρώξιμο. || χαλνώ, ανατρέπω•

4. (κυρλξ. κ. μτφ.) εκτρέπω• παρεκκλίνω•

5. (για σκέψη, συνομιλία)• στρέφω, γυρίζω αλλού.

6. μπερδεύω, συγχύζω• περιπλέκω•

7. μειώνω, ελαττώνω, λιγοστεύω• χαμηλώνω, κατεβάζω•

|| χτυπώ., προκαλώ πτώση•

8. συνενώνω, συνδέω, καρφώνω, κάνω, σκαρώνω•

9. μαζεύω, συγκεντρώνω•

|| δημιουργώ• οργανώνω, ιδρύω. || (απλ.) αποταμιεύω, μαζεύω, οικονομώ.

10. χτυπώ, δέρνω•

|| (για μαλλιά)• ανακατώνω.

11. εξάγω, βγάζω•

|| ετοιμάζω, φτιάχνω•

εκφρ.

сбить спесь (гонор, форс – κ.τ.τ.) с кого κόβω τη φόρα (τον αέρα) κάποιου (ταπεινώνω)•

сбить с пути – βγάζω κάποιον από το σωστό δρόμο.

сбиться

1. μετακινούμαι, ξεφεύγω (από τη θέση)•

|| αποτυχαίνω•

2. χτυπιέμαι, βλάπτομαι• αχρηστεύομαι. || φθείρομαι• στραβοπατιέμαι.

3. ξεστρατίζομαι, ξεφεύγω από το δρόμο, παραστρατώ• περιπλανιέμαι•

ξεφεύγω, παρεκκλίνω (από το θέμα κ.τ.τ.).

4. περνώ, γίνομαι, καθίσταμαι• μεταβάλλομαι, μετατρέπομαι.

5. μπερδεύομαι, συγχύζομαι, τα χάνω•

6. στριμώχνομαι, συνωστίζομαι, συνωθούμαι. || ιδρύομαι, δημιουργούμαι, σχηματίζομαι• οργανώνομαι. || (για μέσα, χρήματα) μαζεύομαι• αποταμιεύομαι.

7. (για ρευστά) πηχτώνω από το χτύπημα. || (για μαλλιά) ανακατεύομαι.

εκφρ.

сбить с ног – μου κόβονται τα πόδια (από την κούραση)•

сбить с ноги – χάνω το βήμα (κατά το βηματισμό)•

сбить с пути – ξεφεύγω από τον κανονικό δρόμο, παίρνω άσχημο δρόμο.

325 (буд. вр. собью, собьёшь, собьёт) Г сов.несов.

сбивать 1. кого-что, с чего alla v maha v küljest lööma; \сбить яблоко с дерева õuna puu otsast alla lööma, \сбить с ног pikali v jalust maha lööma, \сбить замок с двери lukku ukse küljest lahti murdma, \сбить температуру palavikku alla võtma (ravimisega), \сбить цену kõnek. hinda alla lööma, \сбить темп tempot v kiirust vähendama v maha võtma, \сбить охоту спорить vaidlushimu ära võtma;

2. что kõnek. lõhkuma, katki tegema; lääpa v viltu v ära tallama; \сбить каблук kontsa viltu tallama;

3. кого-что ülek. kõnek. segi v segadusse ajama; \сбить планы plaane segi ajama, \сбить порядок (esemete) asetust v paigutust segi lööma v segi paiskama, \сбить ученика трудным вопросом õpilast v õppurit raske küsimusega segadusse ajama;

4. eksitama, kõrvale kallutama, hälvitama; \сбить с дороги teelt eksitama;

5. что, на что (jututeemat) mujale viima; кого-что, на что, куда kõnek. õhutama; \сбить разговор на другую тему juttu mujale v teisale viima;

6. кого-что kõnek. kokku kuhjama v ajama; \сбить в кучу что mida hunnikusse kuhjama;

7. что kokku lööma v klopsima; \сбить ящик kasti kokku lööma, \сбить бригаду kõnek. brigaadi kokku klopsima;

8. что (vahule, kokku) lööma, kloppima; \сбить яйца mune vahule lööma, \сбить масло võid tegema, kirnuma (van.); ‚

\сбить v

сбивать гонор v

спесь v

форс с кого kõnek. kelle kõrkust kärpima v ninakust vähendama v maha võtma, kellele nina pihta andma;

\сбить всех в кучу kõnek. kõiki ühte patta panema;

\сбить v

сбивать с толку кого kõnek. (1) kelle jutulõnga v jutujärge sassi ajama, keda segadusse ajama, (2) keda eksiteele v halvale teele v libedale teele ahvatlema v viima

сов.

1. кого-что зада ғалтондан (афтондан, баровардан); сбить с ног кого-л. касеро зада ғалтондан; сбить яблоко с ветки себро зада афтондан; сбить замок с двери қулфи дарро зада баровардан

2. что кунд (фит, суда, хӯрда) кардан; сбить подковы о камни наълҳоро ба санг зада фит кардан; сбить каблуки пошнаро фит кардащ сбить дорогу роҳро дағарбуғур (вайрон) кардан // разг. (стереть кожу) озурдан; сбить пятку пошнаи поро озурдан

3. кого-что бо тир зада ғалтондан, бо тир захмдор кардан, бо тир куштан; сбить утку мурғобиро тир зада куштан; сбить самолёт самолётро зада афтондан

4. кого-что (оттеснить) фишор дода баровардан, танг карда баровардан

5. кого-что с чего задан, баровардан; сбить с дороги аз роҳ задаи

6. кого перен. разг. саросема кардан, гап гум кунондан; ученика сбили трудные вопросы саволҳои мушкил талабаро саросема карданд

7. что кам (паст) кардан, фуровардан; сбить пламя алангаро паст кардан; сбить температуру ҳароратро фуровардан; сбить цену нархро фуровардан

8. что сохтан; сбить ящик для посылки барои посылка қуттӣ сохтан

9. кого-что разг. ҷамъ (тӯб) кардан; собаки сбили овец в кучу сагҳо гӯсфандонро ба як ҷо тӯб карданд

10. что кафк кунондан, гуппӣ задан; кашидан, кофта-кофта ғафстар (қуюқтар) кардан; сбить пену кафк кунондан; сбить масло маска ҷудо кардан <> сбить с толку кого-л. 1) (запутать) майнаи касеро гиҷ кардан, касеро гаранг кардан; 2) (толкнуть на чтосбитьл. плохое) касеро аз роҳ баровардан, касеро гумроҳ (бероҳа) кардан; \сбить с пути то же, что \сбить с толку 2)

встать поперек дороги

дороги разошлись

дороги расходятся

разбойник с большой дороги

с дороги

сбивать с дороги

сбиваться с дороги

сбить с дороги

сбиться с дороги

становиться поперек дороги

стать поперек дороги

стоять поперек дороги

буд. вр. собью, собьёшь I сов. 1. (кого-что) унһах, цокад унһах; сбить яблоко с дерева моднас альм унһах; 2. (кого-что) төөрүлх; хаҗилһх; сбить с дороги хаалһаснь хаҗилһх; 3. (что) цокх, цокҗйилһх; сбить масло тос цокх

• СБИВАТЬ/СБИТЬ С ПУТИ (С ПУТИ ИСТИННОГО, С ПУТИ ИСТИНЫ, С ДОРОГИ) кого disapprov

[VP; subj: human]

=====

⇒ to induce s.o. to change his behavior for the worse, incite s.o. to do wrong:

- X сбивает Y-а с пути≈ X leads Y astray;

- X tempts V to abandon the straight and narrow.

     ♦ Мало того что он сам законченный алкоголик - он и других с пути сбивает. Not only is he himself an inveterate drinker, but he leads others astray as well.

• СБИВАТЬ/СБИТЬ С ПУТИ (С ПУТИ ИСТИННОГО, С ПУТИ ИСТИНЫ, С ДОРОГИ) кого disapprov

[VP; subj: human]

=====

⇒ to induce s.o. to change his behavior for the worse, incite s.o. to do wrong:

- X сбивает Y-а с пути≈ X leads Y astray;

- X tempts V to abandon the straight and narrow.

     ♦ Мало того что он сам законченный алкоголик - он и других с пути сбивает. Not only is he himself an inveterate drinker, but he leads others astray as well.

• СБИВАТЬ/СБИТЬ С ПУТИ (С ПУТИ ИСТИННОГО, С ПУТИ ИСТИНЫ, С ДОРОГИ) кого disapprov

[VP; subj: human]

=====

⇒ to induce s.o. to change his behavior for the worse, incite s.o. to do wrong:

- X сбивает Y-а с пути≈ X leads Y astray;

- X tempts V to abandon the straight and narrow.

     ♦ Мало того что он сам законченный алкоголик - он и других с пути сбивает. Not only is he himself an inveterate drinker, but he leads others astray as well.

• СБИВАТЬ/СБИТЬ С ПУТИ (С ПУТИ ИСТИННОГО, С ПУТИ ИСТИНЫ, С ДОРОГИ) кого disapprov

[VP; subj: human]

=====

⇒ to induce s.o. to change his behavior for the worse, incite s.o. to do wrong:

- X сбивает Y-а с пути≈ X leads Y astray;

- X tempts V to abandon the straight and narrow.

     ♦ Мало того что он сам законченный алкоголик - он и других с пути сбивает. Not only is he himself an inveterate drinker, but he leads others astray as well.

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

X сбивает Y-a с пути - X leads Y astray

• СБИВАТЬ/СБИТЬ С ПУТИ (С ПУТИ ИСТИННОГО, С ПУТИ ИСТИНЫ, С ДОРОГИ) кого disapprov

[VP; subj: human]

=====

⇒ to induce s.o. to change his behavior for the worse, incite s.o. to do wrong:

- X сбивает Y-а с пути≈ X leads Y astray;

- X tempts V to abandon the straight and narrow.

     ♦ Мало того что он сам законченный алкоголик - он и других с пути сбивает. Not only is he himself an inveterate drinker, but he leads others astray as well.

• СБИВАТЬ/СБИТЬ С ПУТИ (С ПУТИ ИСТИННОГО, С ПУТИ ИСТИНЫ, С ДОРОГИ) кого disapprov

[VP; subj: human]

=====

⇒ to induce s.o. to change his behavior for the worse, incite s.o. to do wrong:

- X сбивает Y-а с пути≈ X leads Y astray;

- X tempts V to abandon the straight and narrow.

     ♦ Мало того что он сам законченный алкоголик - он и других с пути сбивает. Not only is he himself an inveterate drinker, but he leads others astray as well.

• СБИВАТЬ/СБИТЬ С ПУТИ (С ПУТИ ИСТИННОГО, С ПУТИ ИСТИНЫ, С ДОРОГИ) кого disapprov

[VP; subj: human]

=====

⇒ to induce s.o. to change his behavior for the worse, incite s.o. to do wrong:

- X сбивает Y-а с пути≈ X leads Y astray;

- X tempts V to abandon the straight and narrow.

     ♦ Мало того что он сам законченный алкоголик - он и других с пути сбивает. Not only is he himself an inveterate drinker, but he leads others astray as well.